Величальна Сонцю.
За рікою сонечко встало,
І всю Землю світлом осіяло.
Золотим негаснучим джерельцем
Промінці текли у кожне серце…
За рікою сонечко вставало
І тихенько людям промовляло:
“Ой ви, людоньки, вам досить спати,
Час вам, люди, золотими стати!
Я дарую вам свої джерельця
Від палкого сонячного серця,
Умивайтесь тими промінцями,
Буде вічно серце моє з вами…”
За рікою сонечко вставало,
Своїм світлом душі умивало,
І ставали люди золотими,
І вклонялись любому Світилі!...
* * *